О слово рідне! Орле скутий!

 Чужинцям кинуте на сміх! 

 Співочий грім батьків моїх, 

 Дітьми безпам'ятно забутий. 

 О слово рідне! Шум дерев! 

 Музика зір блакитнооких, 

 Шовковий спів степів широких, 

 Дніпра між ними левій рев... 

 О слово! Будь мечем моїм! 

 Ні, сонцем стань! вгорі спинися, 

 Осяй мій край і розлетися 

 Дощами судними над ним.

1907